Цьoгo тижня дoвіра між Зе-кoмандою із Захoдoм дoсягла чергoвoгo мінімуму і має всі шанси впасти ще глибше.  Лише рік від пoчатку рoбoти нoвoї влади знадoбився для пoяви жoрстких спільних заяв Єврoсоюзу та США прo те, щo їхня підтримка не є безумoвнoю.

Повідомляє  eurointegration.com.ua

У Брюсселі вперше за останній час заговорили про безвіз – “ядерну зброю” Євросоюзу, яка 4-5 років тому була останнім словом у спробах Заходу натиснути на Порошенка, коли той опирався створенню антикорупційної системи в Україні. На кону стоїть також низка програм фінансової допомоги Україні, від траншу МВФ, який стає все більш примарним, до практично безвідсоткових позик з європейських фондів.

Формальним приводом для такого розвитку подій цього стала спроба Верховної ради “змухлювати” із процедурою затвердження керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Та в реальності рішення ВР стало черговою (та, цілком можливо, не останньою) ланкою у серії подій, які Захід оцінює як спробу системної атаки на антикорупційну систему.

Втім, точка неповернення ще не пройдена.

У четвер ввечері загроза цього істотно зменшилася, бо у Зеленського, схоже, зрозуміли (принаймні, на рівні заяв), що ситуація справді серйозна.

Подальші кроки Заходу залежатимуть від того, чи перетворяться заяви Банкової на дії. А у тому, що за атаками на антикорупційну систему стоїть саме Офіс президента, західні дипломати не мають сумніву та у неформальних розмовах називають конкретну людину, що торпедує реформи.

У цій статті ми відповімо на запитання про те, що спричинило настільки жорстку реакцію Заходу, як можна запобігти падінню у прірву та чому і “недіючий” через пандемію безвіз все ще лишається важливим аргументом у діалозі з Києвом

А також – наскільки реальною є загроза того, що погрози Заходу будуть втілені (спойлер: це може статися, але останнього рішення Ради для цього все ж не достатньо).

Недочуті попередження

До нинішньої кризи у відносинах із Заходом Київ ішов давно, немов тестуючи, якими є “червоні лінії” міжнародних партнерів, але головні події відбулися за останні три тижні.

На старті нового сезону КС оголосив неконституційною норму закону, за якою у 2016 році був призначений директор НАБУ. На Банковій вирішили піти ще далі та зробили заяву із натяком про те, що більшене вважають Артема Ситника директором Бюро.

Одночасно звільнилося крісло очільника САП – Холодницький подав у відставку за кілька місяців до завершення терміну роботи на посаді. З’явилася потреба якнайшвидше призначити його наступника. І саме це стало основною публічною складовою конфлікту України із Заходом.

На початку вересня спільної заяви Євросоюзу та G7 про те, що Україні варто зважувати наслідки своїх рішень та заяви кількохзахідних кредиторів України про майбутні проблеми з доступом до коштів виявилося достатньо,  щоби зупинити загрозу. За проблемний проєкт рішення, який так знервував міжнародних партнерів, проголосував 221 нардеп при необхідних 226 (при чому у “Слузі народу” кнопку “за” натисли лише 176  з 247 депутатів).

Але цього тижня рішення “зайшло на друге коло”.

Оскільки частина депутатів “Слуги народу” не були готові йти всупереч Заходу навіть на прохання Банкової, голоси довелося шукати у проросійській ОПЗЖ, у групі “За майбутнє”, яку пов’язують із Коломойським, та у “Довірі”, складеній з мажоритарників.

Попередження Заходу пролунали знову, і навіть ще жорсткіше – але без успіху. Оновлений проєкт набрав 239 голосів.

Це сталося навіть попри те, що у Брюсселі підвищили ставки – вперше почали лунати натякипро загрозу безвізу.

Що не так?

Спершу варто розібратися, про яке рішення йдеться? Чому воно так обурило західних партнерів України?

Йдеться про один із кроків до призначення наступника Холодницького. Очільник має дуже великі повноваження, щоби “розвалити” або заблокувати будь-яку кримінальну справу, яку веде НАБУ, і тому до його обрання прикута особлива увага.  За законодавством, керівника САП визначає спеціальна комісія, у складі якої Верховна рада призначає більшість (7 з 11) членів цієї комісії, і саме це парламент зробив у четвер. Однак на Заході вирішили, що до сімки призначили підконтрольних владі “експертів”, і тому сприйняли рішення ВР як крок до розвалу усієї антикорупційної системи.

У Раді мають контраргументи щодо звинувачень партнерів. “Ми проти зовнішнього управління, коли іноземці нам насаджують свою думку. Ми маємо свою думку“, – обурився у виступі у ВР нардеп Тарас Батенко (“За майбутнє”).

Та річ у тім, що ЄС і США мають законні підстави висувати претензії до Києва. Адже кандидати, схвалені у четвер парламентом, не відповідають вимогам українського законодавства.

© Думка автора статті не відображає думку редакції. Редакція не несе відповідальності за обґрунтованість і тлумачення думки автора, а сайт є лише носієм інформації. Будь-який пepeдpук мaтepiaлiв з caйту мoжe здiйcнювaтиcь лишe пpи нaявнocтi “aктивнoгo гiпepпocилaння” нa цeй caйт, a тaкoж нa caм мaтepiaл!